ГОЛОВНА  СТОРІНКА
НАШЕ СЕЛИЩЕ ТА ВЛАДА
ПРИЙНЯТІ  РІШЕННЯ
РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА
КОНТАКТИ

корисні посилання







Броварська районна державна адміністрація - офіційний сайт Броварська районна державна адміністрація - офіційний сайт



07.09.2020
ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ПРОЕКТУ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ ПЛОЩЕЮ 11,4288 ГА

 

Герб1_моно2

МІНІСТЕРСТВО розвитку громад та територій УКРАЇНИ (мінрегіон)

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ

МІСТОБУДУВАННЯ

ДП "НДПІ містобудування"

 

Сертифікат: Серія АА № 001016

Свідоцтво: Серія НС № 005073

Замовник:

Рожівська сільська радаБроварського району

Київської області

Дог.№ 2019-116

 

c.рожівка

броварського РАЙОНу

київської області

ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ

проекту Детального плану території

на земельну ділянку площею 11,4288 га

(кадастровий номер 3221287001:01:012:0001)

для здійснення реконструкції майнового комплексу ПАТ «ППР Броварський» для виробництва 4500 тон м’яса індички в рік у с. Рожівка Броварського району Київської області

пояснювальна записка

 

 

 

Директор інституту                                                                                   М.Г. Сюр

 

 

 

Заступник директора

– головний архітектор                                                                              Т.О. Васильцова

 

 

 

Київ-2020

 

ЗМІСТ

ВСТУП   3

1.            Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування. 5

2.            Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень) 9

3.            Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень) 13

4.            Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень) 16

5.            Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування. 18

6.            Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та  довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності − 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних й негативних наслідків. 21

7.            Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування. 25

8.            Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки) 27

9.            Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. 28

10.         Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності) 31

11.         Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію... 31

12.         додатки.. 32

ВСТУП

Звіт про стратегічну екологічну оцінку (далі – СЕО) проекту містобудівної документації «Детального плану території на земельну ділянку площею 11,4288 га (кадастровий номер 3221287001:01:012:0001) для здійснення реконструкції майнового комплексу ПАТ «ППР Броварський» для виробництва 4500 тон м’яса індички в рік у с. Рожівка Броварського району Київської області» розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», відповідно до заяви про визначення обсягу СЕО проекту документу державного планування (далі – ДДП).

Звіт підготовлено відповідно до Законів України «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про регулювання містобудівної діяльності», Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 року № 296 та інших нормативно-правових актів.

Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт розроблений в архітектурно-планувальній майстерні   №5 (начальник відділу – Н.І. Петренко) та ТОВ «ЗЛАТО-БУД», авторським колективом у складі:

 

Заступник директора – головний архітектор

Т.О. Васильцова

Архітектурно-планувальна майстерня № 5

Начальник відділу АПМ №5

Н.І. Петренко

Головний архітектор проектів

Ю.В. Надточій

Провідний архітектор

Л.В. Горова

Головний фахівець-архітектор

О.О. Новак

Головний фахівець-інженер

Л.В. Святненко

Головний економіст

О.С. Манцевич

Керівник групи

Н.І. Вигулярна

Архітектор І категорії

Я.В. Максимець

Архітектор І категорії

О.Г. Кірпота

Архітектор ІІ категорії

В.І. Бучацька

Архітектор ІІ категорії

К.В. Обраменко

ТОВ «ЗЛАТО-БУД»

Екологічний аудитор

В.І. Шусть

Екологічний аудитор

В.Л. Печений

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.     Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування

Детальний план території (далі – ДПТ) на земельну ділянку площею 11,4288 га (кадастровий номер 3221287001:01:012:0001) для здійснення реконструкції майнового комплексу ПАТ «ППР Броварський» для виробництва 4500 тонн м’яса індички в рік в с. Рожівка Броварського району Київської області» розроблена згідно з чинними нормами, правилами, інструкціями та державними стандартами. ДПТ розробляється в розвиток рішень Генерального плану с. Рожівка.

ДПТ розроблений на замовлення Рожівської сільської ради Броварського району Київської області згідно з рішенням Рожівської сільської ради від 11 жовтня 2019 р.
№ 757-44-УII, відповідно до завдання на розробку містобудівної документації, погодженого начальником відділу містобудування та архітектури Броварської РДА
.

Детальний план території після затвердження стає основним документом, згідно якого повинно здійснюватися капітальне будівництво, благоустрій та інженерне облаштування даної ділянки.

Основні цілі ДПТ:

     визначення основних принципів і напрямків планувальної організації та функціонального призначення території;

     визначення містобудівних умов та обмежень;

     послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

В межах території проектування визначені види планової діяльності та об’єкти, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Схема розташування території ДТП представлена на Рис. 1.1.

Вплив на довкілля, у тому числі на здоров’я населення здійснюється від наступних об’єктів:

Існуючі:

        шумове забруднення від підприємства (санітарно-захисна зона для виробничих майданчиків №1-3 ПАТ «ППР Броварський» становить – 300м);

        забруднюючі речовини, що виділяються від підприємства в атмосферне повітря (санітарно-захисна зона для виробничих майданчиків №1-3 ПАТ «ППР Броварський» становить – 300м);

        скиди забруднюючих речовин, утворення та розміщення відходів.

Проектні:

ДПТ передбачено реконструкція майданчика №2. ПАТ «ППР Броварський» (санітарно-захисна зона становить – 300м, діє до моменту її скорочення, за умови розробки обґрунтування щодо скорочення СЗЗ та надання висновку Держпродспоживслужби України).Реалізація проектних рішень призведе до збільшення обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів на поля фільтрації та утворення відходів.

Планувальні обмеження

Проектом визначились наступні планувальні обмеження, що розповсюджуються на земельну ділянку:

Існуючі:

         охоронна зона мереж водопроводу на напірної каналізації – 5 м (до фундаментів будинків та споруд);

         охоронна зона мереж самопливної побутової каналізації – 3 м (до фундаментів будинків та споруд);

         охоронна зона від газопроводу середнього тиску – 4,0 м по обидва боки від осі газопроводу;

         охоронна зона від газопроводу високого тиску – 10,0 м по обидва боки від осі газопроводу;

         охоронні зони ЛЕП 10 кВ – 10,0 м по обидва боки від осі ліній електропередачі;

         охоронні зони ЛЕП 0,4 кВ – 2,0 м по обидва боки від осі ліній електропередачі;

         охоронна зона від ТП – 10,0 м;

         охоронна зона від ШРП – 15,0 м;

         зона санітарної охорони сверловинигоспитного водопроводу – 30,0 м;

         зона санітарної охорони водонапірної башти – 15,0 м, проектом передбачена до закриття;

         санітарно-захисна зона від КНС – 20,0 м;

         санітарний розрив від автозаправного пункту –  50,0 м.

Проектні:

         охоронна зона мереж водопроводу на напірної каналізації – 5 м (до фундаментів будинків та споруд);

         охоронна зона свердловини (для технічних потреб) – 15 м;

         охоронна зона мереж самопливної каналізації (побутова і дощова) – 3 м (до фундаментів будинків та споруд), частково проектом передбачено демонтаж (перекладання) існуючої мережі самопливної каналізації;

         санітарно-захисна зона від фільтруючих колодязів – 8,0 м;

         охоронна зона від газопроводу середнього тиску – 4,0 м по обидва боки від осі газопроводу;

         охоронна зона від КЛЕП 0,4 кВ – 0,6 м (до фундаментів будинків та споруд).


 


Рис. 1.1.

 


2.     Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Довкілля − сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених діяльністю людини, які впливають на живий світ. Визначення поточного стану довкілля включає дослідження та вивчення всіх його складових.

Виходячи з вище наведеного, характеристика поточного стану довкілля с. Рожівка формується від вивчення чинників, що його формують. До таких слід віднести: кліматичні умови, фізико-географічне розташування міста, характеристика рельєфу, ґрунтів, геологічних, гідрогеологічних та метрологічних умов, інженерно-будівельна оцінку території.

Село Рожівка Броварського району Київської області розташоване за 15 км від районного центру м.Бровари та 25 км від м.Києва. Територія проектування знаходиться в північно-західній частині с. Рожівка в межах населеного пункту.

Рельєф на території що розглядається, полого-хвилястий з деякими окремими підвищеннями і пониженнями землі. Існуючі абсолютні відмітки поверхні землі змінюються від 133,67 м до 137,84 м.

Геологія ділянки являє собою моренно-зандрову рівнину південно-західної частини Східноєвропейської платформи, що представлена північно-східним схилом Українського щита. Згідно фізико-географічного районування України дана територія розташована на межі Полісся і Лісостепу і займає південну акумулятивнотерасову частину Дніпровсько-Деснянського міжріччя, а також заплаву і борові тераси нижньої Десни.

За своїми геоморфологічними особливостям Броварський район знаходиться в межах орографічної області Придніпровської низовини і має алювіальний денудаційно-акумулятивний середньо-плейстоцен-голоценовий тип рельєфу. За ландшафтно-гідрогеологічними умовами район представляє собою ледниково-паводкову терасу, основу якої складають осадові утворення різного генезису (в основному піски). Західну частину району складають сучасні алювіальні відкладення і перша надзаплавна тераса.

Абсолютні позначки поверхні четвертинних відкладень в межах району змінюються від 110 м до 120 м. На поверхню виходять переважно утворення верхньої ланки неоплейстоцена. Відкладення середньої ланки, що залягають безпосередньо під голоценовойгрунтом, зустрічаються на обмежених ділянках.

Сучасні ґрунтові утвореннями представлені ґрунтами в основному темно-сірими опідзоленими чорноземами і чорноземами на середньосуглинистому льосі і частково супіщаному і глинистому. Генетичний тип і літологічний склад ґрунтів залежить від їх положення в рельєфі і складу порід, на яких проходило грунтоутворення.

Відкладення гідрогенного походження поширені на незначних площах району, в основному в центральній і східній частині району. Представлені різного типу мулами, а також луговими мергелями. Приурочені до негативних форм рельєфу субаерального походження, пізніше заболоченими. Є біогенні і техногенні відкладення.

Еолові відкладення представлені піщаними утвореннями. Зустрічаються в межах всього району. Потужності дуже невитримані, коливаються від 2 до 6 м. Це кварцеві піски світло-сірі, буро-жовті, бурі, середні, з лінзами коричнево-палевих суглинків.

Вони підстилаються верхньоплейстоценовими породами елювіально-делювіального походження. Потужності змінюються від 1,5 до 10 м. Представлені пісками і супісками кварцевимипалево-світло-сірими, коричнево-світло-сірими дрібно або різнозерниістими, слабо глинисті з лінзами палевих суглинків.

Для аллювія надзаплавних терас характерна облікаюча форма залягання без значного ерозійного впливу на різні підстилаючі осади і форми рельєфу. На відміну від типових сучасних алювіальних пісків, з властивою їм гарною промитістю, аллювий надзаплавних терас відрізняється присутністю глинистих частинок. Йому притаманні бурі і жовто-бурі кольори. Подібні особливості визначили велику потужність відкладень цього типу в межах району – в окремих випадках більше 50 м.

Західну частину району складають сучасні алювіальні відкладення і перша надзаплавна тераса.

Клімат

Село Рожівка Броварського району Київської області розташоване в помірно-континентальному кліматичному поясі. Пори року чітко виражені. Літо – вологе і тепле, зима – м’яка.

Середня температура найхолоднішого місяця зими – січня – становить (-6,30°С), найтеплішого – липня – (+19,50°С). Мінімальна зареєстрована температура становить (-35°С), максимальна – (+39°С). Тривалість періоду із температурами понад (+10°С) складає 155-160 діб.

Переважають вітри північно-західного напрямку.

Середня вологість повітря влітку становить – 65%, взимку – 78%.

У   середньому на рік випадає 540-550 мм опадів. Дві третини всіх опадів припадає на теплий період року.

Стійкий сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до середини березня. Висота снігового покриву сягає 20 см.

Влітку часто бувають зливи з грозами, тумани. Взимку – тривалістю до місяця – можуть стояти сильні морози.

Дати початку та закінчення опалювального періоду по Києву та Київській області відповідно до таблиці 3 ДСТУ – Н Б.В.1.1-27:2010:

-   Перехід через 8°С (початок - 17.Х, закінчення  - 11.IV);

-   Перехід через 10°С (початок - 6.Х, закінчення  - 19.IV).

Ґрунти

Ґрунтовий покрив ділянки головним чином утворений дерново-прихованопідзолистими піщаними і глинисто-піщаними ґрунтами.

Гідрографія

На території ділянки, що проектується водойми відсутні.

Рослинність

Територія розробки ДПТ вкрита трав’янистою та деревною рослинністю.

 

ПАТ «ППР Броварськй» створене на базі майнового комплексу плептахорадгосп «Броварський» (діяв з 1958 року), згідно наказу регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 7/13-ВП від 23 січня 1996 року, і працює без зміни профілю виробничої діяльності – птахівництво.

Майновий комплекс ПАТ «ППР Броварський» із закінченим виробничим циклом призначений для вирощування, відгодівлі та забою індиків, розташований та діє в теперішний час у східній частині с. Рожівка Броварського району Київської області.

У 2009 році завершена реконструкція, нове будівництво, технічне переоснащення будівель і споруд майнового комплексу ПАТ «ППР Броварський», на території прокладені інженерні мережі, реконструйовані системи теплопостачання адміністративно-побутових, виробничих приміщень та пташників. Роботи виконані згідно робочого проекту «Реконструкція майнового комплексу ПАТ «ПЛЕМПТАХОРАДГОСП БРОВАРСЬКИЙ» для виробництва 3500 тонн м’яса індички рік, розробленого у 2007-2008 рр. кооперативно-державним проектно-вишукувальним інститутом «ДОНЕЦЬКАГРО-ПРОЕКТ». Проект погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області (висновок за № 342 від 15.12.2008р.).

Площа в межах проектування складає 11,4288 га.

 

Територія проектування межує:

З півночі – з землями запасу Рожівської сільської ради, території деревної  та трав’яної рослинності. З півночі – з землями запасу Рожівської сільської ради, території деревної  та трав’яної рослинності.

З півдня – з ділянкою комунально-виробничої забудови та землями сільськогосподарського призначення.

З сходу – межує з ділянками, які за цільовим призначенням визначені для ведення особистого селянського.

Із заходу – з ділянкою комунально-виробничої забудови, ділянками садибної житлової, громадської забудови, ділянками сільськогосподарського призначення та з землями запасу Рожівської сільської ради.

Вплив автотранспорту на дану територію відсутній. В межах території проектування проходять повітряні лінії електромереж, мережі газопроводу, каналізації, водопостачання, розташовані інженерні споруди: ШРП, ТП, КНС, теплогенератори, свердловина госпитного водопроводу та водонапірна башта.

Існуюча виробнича територія поділена на такі функціональні зони: адміністративна, складська, виробнича.

До адміністративної зони відносяться існуючі будівлі: санпропускник №1, пункт пропуску.

Складська зона розміщена в західній частині ділянки, включає в себе комунально-складські будівлі: транспортний цех (автогараж), пожежне депо на 1 автомобіль, ремонтно-механічна майстерня, матеріальний склад, автозаправний пункт. Споруди дезблоку транспортних засобів передбачається до знесення.

У виробничій зоні розміщено тринадцять пташників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІСНУЮЧИХ БУДІВЕЛЬ

 МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ ПАТ "ППР БРОВАРСЬКИЙ"  ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

3500 ТОНН М''ЯСА ІНДИЧКИ В РІК В С. РОЖІВКА

Таблиця 2.1

 

№ п/п

 

Найменування

 

Площа, м2

 

Місткість

Кількість робочих місць

 

Розміщення

Адміністративно-побутові будівлі

1.

Санпропускник (прохідна) №1

140,3

на 15 чоловік

7

В межах проекту

2.

Пункт пропуску

9,0

 

1

В межах проекту

Комунально-складські об’єкти

1.

Транспортний цех (автогараж), у тому числі:

·       транспортний цех

·       автогараж

·       санпропускник №2

(на 15 чоловік)

981,0

 

640,0

254,0

87,0

 

 

 

 

на 15 чоловік

9

 

1

1

7

В межах проекту

2.

Пождепо на 1 автомобіль

85,0

-

1

В межах проекту

3.

Ремонтно-механічна   майстерня

493,0

 

1

В межах проекту

4.

Матеріальний склад

838,0

 

1

В межах проекту

5.

Автозаправний пункт, операторна

100,0

    65,0

 

1

В межах проекту

Виробничі будівлі сільськогосподарського призначення

(3500 тонн м''яса індичкив рік, 142777 голів)

1.

Пташник №1

1720,8

17539 голів

 

 

 

 

 

 

 

18

В межах проекту

2.

Пташник №2

1720,8

6824 голів

В межах проекту

3.

Пташник №3

1728,0

16963 голів

В межах проекту

4.

Пташник №4

1296,0

5645 голів

В межах проекту

5.

Пташник №5

1296,0

5613 голів

В межах проекту

6.

Пташник №6

1287,0

5589 голів

В межах проекту

7.

Пташник №7

1296,0

6739 голів

В межах проекту

8.

Пташник №8

1512,0

14818 голів

В межах проекту

9.

Пташник №9

1728,0

17539 голів

В межах проекту

10.

Пташник №10

1728,0

6676 голів

В межах проекту

11.

Пташник №11

1723,2

16536 голів

В межах проекту

12.

Пташник №12

1728,0

16651 голів

В межах проекту

13.

Пташник №12а

1296,0

5645 голів

В межах проекту

 

Загальна кількість працюючих – 39 чол.

Існуючий виробничий комплекс ПАТ «ППР БРОВАРСЬКИЙ» на даний час виробляє 3500 тонн м’яса індички в рік.

Відповідно до затвердженого генерального плану с. Рожівка Броварського району Київської області ділянка проектування передбачена під виробничу забудову.

3.     Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Як зазначалося раніше, територія проектування межує: з півночі – з землями запасу Рожівської сільської ради, території деревної  та трав’яної рослинності. З півночі – з землями запасу Рожівської сільської ради, території деревної  та трав’яної рослинності. З півдня – з ділянкою комунально-виробничої забудови та землями сільськогосподарського призначення. З сходу – межує з ділянками, які за цільовим призначенням визначені для ведення особистого селянського. Із заходу – з ділянкою комунально-виробничої забудови, ділянками садибної житлової, громадської забудови, ділянками сільськогосподарського призначення та з землями запасу Рожівської сільської ради.

Площа в межах проектування складає 11,4288 га.

Основний вид діяльності ПАТ «ППР Броварський» - птахівництво – вирощування та відгодівля індиків, основна продукція – індиче м''ясо та м’ясні напівфабрикати.

Промисловий майданчик ПАТ «ППР Броварський» складається з 3 виробничих майданчиків, які розміщені в с. Рожівка.

Детальним планом території передбачено реконструкція майданчика №2, який призначений для утримання та вирощування індиків віком з 5 тижнів. На 5-му тижні розділені індики та індички, що були транспортовані на відгодівлю до майданчику № 2, розміщуються у пташниках №№ 1 – 12, 12а до віку 17 тижнів – індички та до 20 тижнів – індики. На забій птицю з майданчика № 2 транспортують до майданчика № 3 в останні 3 тижні відгодівлі.

Загальна кількість існуючих пташників – 13 од. Детальним планом території пропонується розмістити два проектних пташника: один в східній частині виробничої території та один в південно-східній частині між існуючими пташниками№7 та №10.

 

 

 

 

 

 

 

 

зАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТНИХ БУДІВЕЛЬ

РЕКОНСТРУКЦІЇ МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ ПАТ "ППР БРОВАРСЬКИЙ"

ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА 1000 ТОНН М''ЯСА ІНДИЧКИ В РІК В С. РОЖІВКА

Таблиця 3.1

 

№ п/п

 

Найменування

 

Площа, м2

 

Місткість

Кількість робочих місць

 

Розміщення

Виробничі будівлі сільськогосподарського призначення

 (1000тонн м''яса індичкив рік, 25500 голів)

1.

Пташник №1

1728,0

9 000 голів

3

В межах проекту

2.

Пташник №2

2304,0

12 000 голів

3

В межах проекту

 

Разом:

4032,0

21 000 голів

6

 

 

Загальна кількість працюючих на проектних пташниках  – 6 чол.

Всього працюючих на майданчику №2 – 45 чол.

На даний час ПАТ «ППР БРОВАРСЬКИЙ» виробляє 3500 тонн м’яса індички в рік, проектним рішенням передбачається збільшення виробництва – 4500 тонн м’яса індички в рік.

Атмосферне повітря

Вплив на атмосферне повітря при будівництві двох проектних пташників в східній частині виробничої території, площею 1728м2 та 2304,0м2, поверховість – 1 пов. здійснюватиметься за рахунок проведення земляних, зварювальних, фарбувальних робіт. В процесі реалізації проектних рішень в атмосферне повітря в основному надходитимуть речовини у вигляді пилу, заліза оксиду, марганцю оксиду, азоту оксидів, вуглецю оксиду та ін. За рахунок роботи двигунів автотранспортних засобів, задіяних на постачанні і монтажі устаткування, в атмосферне повітря надходитимуть азоту оксиди, вуглецю оксид, діоксин сірки, сажа, сірководень. Вплив на атмосферне повітря під час будівництва буде незначним та носить тимчасовий характер.Введення в експлуатацію нових пташників призведе до незначних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Шумове забруднення

Під час будівництва двох проектних пташників в східній частині виробничої території, площею 1728м2 та 2304,0м2 буде утворюватися шум від будівельної техніки. Таке шумове забруднення тимчасове та його рівні допустимі і не будуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.

Джерел вібраційного навантаження та джерел ультразвуку на навколишнє середовища при експлуатації планованого об’єкту не передбачається.

Джерела електромагнітного та іонізуючого випромінювання на планованому об’єкті відсутні.

Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо), зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату не відбудуться.

 

 

Геологічне середовище

Негативних ендогенних, екзогенних процесів, явищ природного та техногенного походження не відбудеться. Несприятливі фізико-геологічні процеси і явища на даній території не очікуються.

Територія проектованого об’єкту не підтоплюється, не має ерозійних процесів.

Експлуатація та обслуговування об’єкту не буде здійснювати вплив на геологічне середовище.

Ґрунти

Негативний вплив на ґрунти обмежується лише невеликими змінами, такими як видалення верхнього шару ґрунту та іншими, незначними порушеннями ґрунту, що пов’язані зі звичайними будівельними роботами. Знятий верхній потенційно-родючий шар ґрунту буде використовуватися для благоустрою та озеленення майданчика, прилеглої території. Проект не передбачає широкомасштабних земляних робіт або виймання ґрунту. Вплив на земельні ресурси здійснюватиметься за рахунок утворення побутових та будівельних відходів, які будуть складуватися у спеціально відведеному місці з подальшим вивезенням на сміттєзвалища. Введення в експлуатацію нових пташників призведе до збільшення обсягів утворення підстилкового навозу, який транспортується у діючі гноєсховища та знезаражуються і дегельментуютьсябіотермічним методом. Гній після 6 місяців складування буде використовуватися як органічне добриво. Таким чином додаткового негативного вплив у на ґрунт не передбачається

Водне середовище

До впливів планованої діяльності на водне середовище відноситься споживання води питної якості в незначних об’ємах на господарсько-побутові потреби та утворення господарсько-побутових стічних вод, які по мережі самопливної каналізації надходять на КНС та подаються на діючі поля фільтрації.

Комплексний благоустрій  та озеленення території

Проектом передбачається комплексний благоустрій та озеленення території підприємства.

Основною зоною формування озеленених територій є зелені насадження обмеженого користування. На території, що проектується, для озеленення передбачається використовувати дерева та кущі декоративних порід. На майданчиках підприємств не допускається розміщення деревно-чагарникових насаджень у вигляді щільних груп та смуг, що викликають скупчення шкідливостей.

Площа озеленених території, в межах території проектування, на перспективу складе  не менше 40 % від загальної площі підприємства.

Санітарно-захисна зона

СЗЗ майданчика № 2 ПАТ «ППР Броварський» становить 300 м. Передбачено скорочення СЗЗ за умови розробки обґрунтування та надання висновку Держспоживслужби України.

Підприємством впроваджено сучасну технологію виробництва, при якій концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітря за результатами машинного розрахунку розсіювання не перевищує значення 1,0 ГДК, як на території проммайданчика так і найближчій житловій забудові, а також забезпечує звукове навантаження на рівні, що не вчиняє шкідливого впливу на межі житлових будинків, відповідно до санітарно-епідеміологічного та природоохоронного законодавства України.

Розміщення об’єктів проектування на вказаній території не пошкодять існуючого ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з плануванням та забудовою населених пунктів. Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах проектування відсутні. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території в результаті будівництва/експлуатації об’єкта планової діяльності не прогнозується.

4.     Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Планований об’єкт є об’єктом, на якому при експлуатації збільшяться обсяги утворення відходів (підстилкового матеріалу) до 1128тонн на рік та незначно збільшяться обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище.

 

Оцінка за видами та кількістю очікуваних ризиків впливу в результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності

Таблиця 4.1.

Об’єкт очікуваних ризиків

Оцінка за видами та кількістю очікуваних ризиків впливу

Відходи

Проектом передбачено роздільний метод збору ТПВ на ділянці з установленням контейнерів для збору скла, паперу, побутових відходів та пластику. ТПВ передбачено транспортувати по існуючій схемі на умовах договору з підприємством ТОВ «Еколайн-Бровари».

Утилізація тварин, які померли внаслідок хвороби  здійснюється за договорами з діючими спеціалізованими підприємствами (венсанзаводами).

Підстилковий гній від пташників транспортуєтьсяна діючі гноєсховища, знезаражується та дегельментизуєтьсябіотермічним методом, після 6 місяців складування використовується як органічне добриво.

У разі виявлення та ідентифікації під час проведення робіт небезпечних відходів необхідно вжити заходи для їх видалення та утилізації відповідно до вимог чинного законодавства України у визначеному місці відповідно до нормативних вимог.

Поверхневі та підземні води

Джерелом водопостачання прийняті підземні води середньо-четвертинних водоносних горизонтів.  Існуючі запаси підземних вод по Броварському району
148,4 тис. м³/добу по кат. А+В+С (ДКЗ СРСР,1972 №06779).

Розрахункові  об’єми водоспоживання забезпечуються проектним водозабором та від мережі сільського водопроводу.

Водозабір майданчика №2. У складі водозабору передбачено 2 свердловини: існуюча свердловина передбачена до реконструкції та одна проектна, 2 РЧВ на 60 м³ кожний, НС – ІІ підйому, установки знезалізнення, що розташовані та запроектовані в південно-східній частині виробничої території.

Проектом прийнята повна, роздільна система каналізації. Відвід стічних вод передбачається одним басейном каналізування.

Схема каналізації: стічні води по мережі самопливної каналізації надходять на КНС, від якої по мережі напірної каналізації подається на поля фільтрації, потужністю
300 м³/добу. Очисні споруди належать ВАТ «ППР Броварський».

Стічні води від мийки та дезінфекції пташників транспортуються спецтранспортом на очисні споруди, згідно спеціальних інструкцій.

Очисні споруди типу полів фільтрації відносяться до джерел забруднення підземних вод основних водоносних горизонтів.

Схема дощової каналізації: скид дощових та талих вод по мережі відкритої дощової каналізації передбачено у 2 колодязі поглиначі.

На подальшу перспективу в с. Рожівканеобхідно визначити територію для очисних споруд на повну біологічну схему очищення, з доочищенням. Визначається пайова участь у будівництві очисних споруд усіх категорій абонентів.

Грунт та надра

Існуючі умови та передбачені заходи із інженерного захисту території передбачають рекультивацію порушених земель та дозволяють уникнути негативного впливу на ґрунти.

Виникнення небезпечних інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників, які негативно впливають на стан ґрунтів не прогнозується.

Оцінка фактичного впливу здійснюватиметься на підставі та з урахуванням результатів моніторингу стану навколишнього природного середовища щодо реалізації господарської діяльності.

Атмосферне повітря

Основними технологічними процесами пов’язаними з виділенням забруднюючих речовин в атмосферу є:

         утримання та вирощування птиці;

          дезінфекція обладнання та приміщень пташників;

          опалення приміщень пташників в холодну пору року;

          ремонтно-механічні роботи;

          аварійне вироблення електроенергії.

Акустичний вплив

Під час будівництва двох проектних пташників буде утворюватися шум від будівельної техніки. Таке шумове забруднення тимчасове та його рівні допустимі і не будуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.

Світлове, теплове та електромагнітне забруднення

Світлове та теплове забруднення на території  не передбачається.

Радіаційний стан

У відповідності до постанови КМ України № 106 від 23.07.91 земельна ділянка площею 11,4288 га (кадастровий номер 3221287001:01:012:0001)не входить до переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Радіаційний фон у межах норми.

Флора і фауна

На території, що проектується, для озеленення передбачається використовувати дерева та кущі декоративних порід. На майданчиках підприємств не допускається розміщення деревно-чагарникових насаджень у вигляді щільних груп та смуг.

Площа озеленених території, в межах території проектування, на перспективу складе  не менше 40 % від загальної площі підприємства.

Геологічне середовище

Вплив не передбачається.

Кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів)

Ризик відсутній. Викиди парникових газів від спецтехніки у звичайних концентраціях, високотемпературні джерела викидів відсутні.

 

 

 

 

 

 

Технологічні ризики/аварії, що можуть вплинути на здоров’я населення

Ризики відсутні.

На проектній території відсутні об’єкти природно-заповідного фонду.

5.     Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються згідно вимог чинного законодавства України, зокрема Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону земель», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про затвердження державних санітарних правил та норм захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання», Водного, Земельного, Лісового кодексів України тощо.

Відповідно до нормативно-правової бази України в проектних рішеннях ДДП було прийнято ряд зобов’язань:

         пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов''язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

         виконання низки заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров''я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

         планова діяльність не передбачає суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу;

         узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території було обґрунтовано;

         забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту про стратегічну екологічну оцінку відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці приміщення органу місцевого самоврядування, що розкриває питання щодо гласності і демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

         у звіті СЕО надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище;

         використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об''єкту для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону довкілля.

Проектом ДДП передбачено:

         максимальне збереження природного ландшафту;

         проведення досліджень та ґрунтовних характеристик;

         заходи щодо охорони атмосферного повітря;

         шумозахисні заходи;

         заходи щодо забезпечення належного поводження з відходами;

         здійснення відповідних компенсаторних заходів;

         забезпечення наявності законодавчо встановлених СЗЗ щодо об’єктів, розміщення та експлуатація яких передбачає необхідність їх утворення;

         забезпечення наявності законодавчо встановлених охоронних зон щодо об’єктів, розміщення та експлуатація яких передбачає необхідність їх утворення

         організацію системи збору, очищення та відведення дощових стоків;

         організацію санітарного очищення території та системи роздільного збирання твердих побутових відходів і їх своєчасного видалення, загальне впорядкування території;

         заходи захисту геологічного та водного середовищ та ґрунтів;

         заходи щодо пожежобезпеки;

         організацію системи моніторингу реалізації ДТП.

Зони санітарної охорони:

СЗЗ майданчика № 2 ПАТ «ППР Броварський» становить 300 м. Передбачено скорочення СЗЗ за умови розробки обґрунтування та надання висновку Держспоживслужби України.

Зобов’язання юридичних і фізичних осіб, що здійснюватимуть свою діяльність на території населеного пункту в проектних межах:

– отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел для всіх об’єктів, що розташовані в проектних межах населеного пункту;

– контроль обсягів викидів, у тому числі утримання (масової концентрації) і кількості викидів (масової витрати) забруднюючих речовин джерел для всіх об’єктів, що розташовані в проектних межах;

– порівняння кількості викидів і вмісту забруднюючих речовин з нормативами гранично допустимих викидів і технологічними нормативами джерел для всіх об’єктів, що розташовані в проектних межах;

– здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Зовнішній контроль за дотриманням нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу здійснюється відповідними державними контролюючими органами. Контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу передбачає:

– заходи щодо контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні забезпечити виконання вимог, передбачених Законом України "Про охорону атмосферного повітря", галузевими нормативними документами;

– впровадження сучасного обладнання та прогресивних планувальних рішень, що веде до зниження енергозатрат, а також забруднення атмосфери;

– інтенсивне озеленення та упорядкування санітарно – захисних смуг між джерелами викиду та житловою забудовою.

Шумозахисні зобов’язання:

– використання сучасного низько – шумового технологічного обладнання;

– захист від шуму та загазованості житлових територій за рахунок створення зелених насаджень вздовж СЗЗ.

Протипожежні заходи:

Протипожежний запас води передбачено зберігати  у двох пожежних резервуарах по 60 м³ кожний. На мережі водопроводу передбачена установка пожежних гідрантів, які необхідно розташовувати на відстані від краю проїздів – не більше 2,5 м. Крім того в межах території виробничого комплексу розташоване існуюче пожежне депо на 1 машину.

Зобов’язання щодо забезпечення належного поводження з відходами:

-  операції щодо збирання, зберігання, транспортування та утилізації відходів повинні здійснюватись з дотримання норм екологічної безпеки та Закону України "Про відходи";

– операції поводження з відходами та місця тимчасового зберігання відходів повинні відповідати вимогам ДСТУ 4462.3.01:2006;

– всі типи відходів, що утворюватимуться в процесі виконання робіт підлягають вилученню, накопиченню і розміщенню їх у спеціально відведених місцях з метою подальшої утилізації чи видалення.

З метою уникнення можливого потрапляння відходів в навколишнє середовище передбачено забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів, проведення моніторингу місць зберігання відходів та ведення поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, зберігаються та передаються на утилізацію.

Зобов’язання щодо охорони водних ресурсів:

– здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

– нагляд та контроль за дотриманням водоохоронного режиму у зонах санітарної охорони свердловин, розробка спеціалізованих проектів;

– здійснювати контроль за якістю і кількістю скинутих зворотних вод і забруднюючих речовин;

– встановлення та організація санітарно-захисних зон виробничих, складських і комунальних об’єктів.

6.     Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та  довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності − 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних й негативних наслідків

Реалізація «Детального плану території на земельну ділянку площею 11,4288 га (кадастровий номер 3221287001:01:012:0001) для здійснення реконструкції майнового комплексу ПАТ «ППР Броварський» для виробництва 4500 тонн м’яса індички в рік в
с. Рожівка Броварського району Київської області» можлива лише за умови погодження обґрунтування по скороченню санітарно-захисної зони для існуючого підприємства, на підставі висновку Держпродспоживслужби.

Реконструкція майданчика №2 передбачена в один етап.

Перед початком будівництва передбачається виконати заходи з інженерної підготовки та першочергові заходи з інженерного обладнання території (вище наведені по розділах інженерного забезпечення території).

Добудова виробничих будівель сільськогосподарського призначення може відбуватись за умови наявності необхідної інженерно-транспортної інфраструктури.

Об’єкт планованої діяльності відноситься до другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до абзацу 5, пункту частини 3, статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля.

Відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» до проекту детального плану території на земельну ділянку площею 11,4288 га (кадастровий номер 3221287001:01:012:0001) для здійснення реконструкції майнового комплексу ПАТ «ППР Броварський» для виробництва 4500 тонн м’яса індички в рік в с. Рожівка Броварського району Київської області виконано звіт про стратегічну екологічну оцінку документу державного планування.

Змін клімату та мікроклімату в результаті планової діяльності не передбачається, оскільки в результаті експлуатації об’єктів відсутні значні виділення парникових газів та теплоти.

Тимчасові наслідки для довкілля можливі при виконанні підготовчих та будівельних робіт, вплив на навколишнє середовище у тому числі на атмосферне повітря матиме короткочасний та локальний характер, викиди здійснюватимуться під час роботи будівельних машин та механізмів, під час здійснення зварювальних робіт, земельних робіт, під час фарбування металевих поверхонь.

Постійні наслідки для довкілля від існуючих і проектних об’єктів:

– викиди забруднюючих речовин від виробничих процесів в атмосферу, викиди автотранспорту;

– скиди стічних вод на поля фільтрації.

До довгострокових наслідків відноситься питання скиду стічних вод на поля фільтрації у випадку закономірних змін стану водного об’єкту, що склалися під впливом фізико-географічних умов басейну, насамперед кліматичних умов.

Значного негативного впливу під час планової діяльності на довкілля та здоров’я населення не передбачається.

Результати реалізації планувальних рішень будуть мати вплив на навколишнє природне середовища, зокрема на атмосферне повітря, водні та земельні ресурси.

SWOT-аналіз території проектування представлено в таблиці 6.1.

Оцінка ймовірного впливу реалізації ДДП на складові довкілля представлено в
таблиці 6.2.

SWOT-аналіз території планування

Таблиця 6.1.

Внутрішнє середовище

Сильні сторони (S)

Слабкі сторони (W)

1. Вигідне місце розташування.

2. Впровадження заходів щодо запобігання забруднення довкілля

3. Створення сучасної інженерної та транспортної мережі.

 

Зовнішнє середовище

Можливості (О)

Загрози (Т)

1. Підвищення інвестиційної привабливості.

2. Розвиток виробничого потенціалу.

3. Створення нових робочих місць.

1. Недосконалість і нестабільність законодавства.

2. Соціально-політична нестабільність.

 

 

Оцінка ймовірного впливу реалізації ДТП

на складові довкілля

Таблиця 6.2..

Чи може реалізація планованої діяльності спричинити:

Очікування впливу

Пом’якшен-ня існуючої ситуації

так

ймо-вірно

ні

1

2

3

4

5

6

Повітря

1.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел?

+

 

 

 

2.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел?

 

+

 

 

3.

Погіршення якості атмосферного повітря?

 

+

 

 

4.

Появу нових джерел неприємних запахів?

 

 

+

 

5.

Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату?

 

 

+

 

Водні ресурси

6.

Збільшення обсягів скидів на поля фільтрації?

+

 

 

 

7.

Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню?

 

 

+

 

8.

Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод?

 

 

+

 

9.

Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)?

 

 

+

 

10.

Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону?

 

 

+

 

11.

Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод?

 

 

+

 

12.

Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або шляхом порушення водоносних горизонтів)?

 

+

 

 

13.

Забруднення підземних водоносних горизонтів?

 

+

 

 

Відходи

14.

Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів?

+

 

 

+

15.

Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки?

+

 

 

+

16.

Збільшення кількості відходів I- III класу небезпеки?

 

+

 

+

17.

Утворення або накопичення радіоактивних відходів?

 

 

+

 

Земельні ресурси

18.

Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару?

 

+

 

 

19.

Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів?

 

 

+

 

20.

Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу?

 

 

+

 

21.

Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури?

 

 

+

 

22.

Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель?

 

 

+

 

23.

Виникнення конфліктів між ухваленнями цілями документа державного планування та цілями місцевих громад?

 

 

+

 

Біорізноманіття та рекреація

24.

Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок Небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)?

 

 

+

 

25.

Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві?

 

 

+

 

26.

Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин?

 

 

+

 

27.

Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей?

 

 

+

 

28.

Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично прийняв-тих місць, руйнування пам’ятників природи тощо)?

 

 

+

 

Населення та інфраструктура

29.

Зміни в локалізації, розміщенні, щільності, та зростанні кількості населення будь-якої території?

 

+

 

 

30.

Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі?

 

 

+

 

31.

Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему? Зміни в структурі транспортних потоків?

 

 

+

+

32.

Потреби нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги?

 

 

+

 

33.

Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей?

 

 

+

 

Екологічне управління та моніторинг

34.

Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки?

 

 

+

 

35.

Погіршення екологічного моніторингу?

 

 

+

 

36.

Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження?

 

 

+

 

37.

Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва?

 

 

+

 

Інше

38.

Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів?

 

 

+

 

39.

Суттєве вилучення будь-якого невідновлюваного ресурсу?

 

 

+

 

40.

Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії?

 

 

+

 

41.

Суттєве порушення якості природного середовища?

 

 

+

 

42.

Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть значними, але у сукупності можуть викликати значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей?

 

 

+

 

                 

 

Вплив на атмосферне повітря.В результаті реалізації планувальних рішень передбачається збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, але в межах встановлених гранично допустимих викидів. До очікуваних джерел викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря відносяться: автотранспорт, ремонтно-механічна майстерня, технічного обслуговування, автозаправний пункт, локальні очисні споруди очищення дощових вод, трансформаторна підстанція, каналізаційна насосна станція, вузол обліку газу.

Основними технологічними процесами пов’язаними з виділенням забруднюючих речовин в атмосферу є:

         утримання та вирощування птиці;

         дезінфекція обладнання та приміщень пташників;

         опалення приміщень пташників в холодну пору року;

         ремонтно-механічні роботи;

         аварійне вироблення електроенергії.

Вплив на водні ресурси.Очікуваний вплив реалізації планувальних рішень полягає у водоспоживанні і водовідведенні дощових вод, стічних вод від мийки та дезінфекції пташників до очисних споруд (полів фільтрації).

Очисні споруди типу полів фільтрації відносяться до джерел забруднення підземних вод основних водоносних горизонтів.

Відходи.Під час експлуатації об’єктів передбачених ДДП очікується утворення відходів  І - ІV класів небезпеки, що передаватимуться до спеціалізованих підприємств для подальшої утилізації або видалення.

Вплив на земельні ресурси.Внаслідок реалізації планувальних рішень не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози.

Вплив на біорізноманіття та рекреаційні зони.В містобудівній документації не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на біорізноманіття.

Електромагнітне випромінювання.Нормування електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону на робочих місцях здійснюється згідно з «Державними санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів», затвердженими наказом МОЗ України від18.12.2002 № 476. Захист персоналу від дії ЕМП досягається шляхом проведення організаційних, інженерно-технічних заходів, а також використання засобів індивідуального захисту.

Як вбачається з вищенаведеного, виникнення будь-яких негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення не прогнозується.

7.     Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Відповідно до діючим державним будівельним нормам проведена інженерно-будівельна оцінка території.

За ступенем сприятливості, в залежності від рельєфу, інженерної геології, глибинного залягання ґрунтових вод та інших факторів територія проектування сприятлива для будівництва.

Проектні планувальні обмеження, що визначені в ДПТ:

         охоронна зона мереж водопроводу на напірної каналізації – 5 м (до фундаментів будинків та споруд);

         охоронна зона мереж самопливної каналізації (побутова і дощова) – 3 м (до фундаментів будинків та споруд), частково проектом передбачено демонтаж (перекладання) існуючої мережі самопливної каналізації;

         санітарно-захисна зона від фільтруючих колодязів – 8,0 м;

         зона санітарної охорони свердловини (для технічних потреб) – 15,0 м;

         зона санітарної охорони водонапірної башти – 15,0 м, проектом передбачена до закриття;

         охоронна зона від газопроводу середнього тиску – 4,0 м по обидва боки від осі газопроводу;

         охоронна зона від КЛЕП 0,4 кВ – 0,6 м (до фундаментів будинків та споруд).

Межа санітарно-захисної зони для існуючого підприємства ПАТ «ППР БРОВАРСЬКИЙ» визначається відповідно до обґрунтування меж санітарно-захисної зони для майданчика №2 на підставі висновку Держпродспоживслужби.

Інженерний захист території

Інженерна підготовка території включає комплекс заходів щодо забезпечення придатності території для містобудування, захисту її від несприятливих антропогенних і природних явищ та поліпшення екологічного стану, який визначається на підставі інженерно-будівельної оцінки території.

Заходи з інженерної підготовки включають в себе:

     вертикальне планування території, відведення дощових і талих вод;

     зняття верхнього шару ґрунту;

     підсипку територій.

Згідно з оцінкою території за природними умовами, проектна територія відноситься до сприятливої для будівництва.

Заходи з інженерної підготовки на проектній ділянці передбачають: вертикальне планування території та організацію відведення дощових і талих вод, з урахуванням інженерно-будівельної оцінки та планувальної організації території.

Вертикальне планування території виконано з урахуванням наступних вимог:

     максимального збереження рельєфу – абсолютні відмітки на проектованій території коливаються від 132,38 до 136,52 м;

     відведення поверхневих вод зі швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів;

     мінімального обсягу земляних робіт;

     мінімального дисбалансу земляних мас.

Вертикальне планування в ДПТ розроблено методом проектних відміток. На схемі наведені елементи вертикального планування – висотні відмітки в метрах, поздовжні ухили в % та відстані між характерними точками, проектні відмітки осей проїзних частин у місцях перетинання вулиць та проїздів, переломів поздовжнього рельєфу.

Поздовжній похил під’їздів та проїздів – 5-36 %.

У складі ДПТ розроблена "Схема інженерної підготовки території та вертикального планування" М 1:1000.

Протипожежні заходи забезпечуються шляхомзастосування системи протипожежного захисту на об’єкті.

Витрати води на пожежогасіння прийняті згідно з ДБН В 2.5-74:2013; ДБН В 2.5-64:2013, при об’ємі виробничих будівель 6,56 т. м³.

Протипожежний запас води передбачено зберігати  у двох пожежних резервуарах по
60 м³ кожний. На мережі водопроводу передбачена установка пожежних гідрантів, які необхідно розташовувати на відстані від краю проїздів – не більше 2,5 м.

Крім того в межах території виробничого комплексу розташоване існуюче пожежне депо на 1 машину.

Система водопостачання об’єднана, протипожежна. Схема однозональна, кільцева.

Ресурсозберігаючі заходи:

         дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та щодо будівництва нових виробничих, виробничо-складських, сільськогосподарських підприємств, об’єктів інженерної інфраструктури та обслуговування транспорту;

         здійснення діяльності в межах загального землекористування;

Захисні та планувальні заходи:

         забезпечення виконання заходів, щодо охорони атмосферного повітря, ґрунту та водного басейну;

         роздільний збір побутових в контейнери, з наступним вивезенням їх на полігон ТПВ або утилізацію, забезпечення збирання та утилізацію виробничих відходів відповідно до вимог ДСТУ 4462.3.01:2006;

         захист від шуму, вібрації та загазованості повітря;

         здійснення постійного контролю за викидамизабруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидами стічних вод, поводженням з відходами;

         виготовлення проектної документації встановлення та облаштування санітарно-захисних смуг, а також дотримання нормативних вимог щодо режиму використання їх територій.

Відновлювальні заходи досягаються шляхом поліпшення стану і збереження існуючих, а також створення нових зелених насаджень на території підприємства та в межах СЗЗ.

Охоронні заходи.

Охоронні заходи, передбачають проведення постійного моніторингу навколишнього природного середовища в зоні існуючих та проектованих об’єктів з узагальненням результатів та подальшим впровадженням заходів по обмеженню негативного впливу господарської діяльності на довкілля.

Полив зелених насаджень та доріг передбачено з системи госпитного водопроводу через відсутність поверхневих джерел поблизу території ДПТ.

Компенсаційні заходи:

Компенсаційні заходи включають обов’язкову сплату компенсаційних стягнень (екологічний податок) під час експлуатації існуючих та проєктованих об’єктів за викиди забруднюючих речовин, за вивіз та утилізацію виробничих та побутових відходів, плату за спеціальне водокористування.

8.     Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування будівель і споруд підприємства, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Виправдані альтернативи відсутні, так як не має потреби у необхідності розглядати альтернативи.

9.     Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

В основі моніторингової оцінки лежить система кількісних та якісних індикаторів, що характеризують повноту та ефективність реалізованих рішень та який вплив це справляє на систему управління.

Моніторинг — це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколиш­нього середовища, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень.

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності, що забезпечує регулярну оцінку та прогнозування стану середовища та умов функціонування екосистеми для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.

Таким чином моніторинг впливу на довкілля є обов’язковою умовою під час здійснення планової діяльності.

Рекомендовано реалізувати наступні моніторингові заходи:

– проведення моніторингу стану забруднення атмосферного повітря;

– щорічне проведення контролю якості повітря на межі санітарно – захисної зони та найближчих житлових забудов, на договірній основі акредитованою лабораторією;

– контроль за дотримання допустимих рівнів і тривалості дії шуму;

– щорічне проведення контролю якості стічних вод.

Моніторинг використовується для:

– порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію ДДП;

– отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості стратегічної екологічної оцінки);

– перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених чинним законодавством;

– перевірки того, що ДДП виконується відповідно до затвердженого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом’якшення несприятливих наслідків.

Моніторинг базується на розгляді та аналізі обмеженого числа відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів та аналізі досягнення запланованих результатів. Система запропонованих в ДДП включає еколого-економічні та екологічні індикатори:

         показники якості атмосферного повітря;

         скорочення/збільшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тонн на рік;

         зменшення/збільшення обсягів використання свіжої води для побутових та виробничих потреб;

         обсяги утворення промислових та побутових відходів;

         зниження/збільшення потреби в тепловій енергії на опалення;

         збільшення площі зелених зон;

         підвищення рівня інформування громадян про стан навколишнього середовища.

Організація моніторингу покладається на керівництво суб’єкта господарювання.

Еколого-економічні та екологічні індикатори для моніторингу виконання ДДП представлені в таблиці 9.1.

На підставі аналізу еколого-економічних та екологічних індикаторів керівництво суб’єкта господарювання щорічно надає органам місцевого самоврядування основні показники та фактичні наслідки реалізації ДДП та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Таким чином, запропоновані і узгоджені показники допоможуть місцевим органам влади, а також громадськості, відстежувати вплив на стан довкілля реалізації ДДП, що допоможе зберегти орієнтованість на вирішенні пріоритетних екологічних проблем міста і, як наслідок, поліпшити здоров''я населення.

Результати моніторингу мають бути доступними для органів влади та громадськості.

 


Екологічні індикатори для моніторингу виконання ДДП

Таблиця 9.1.

Індикатор

Джерело даних

Забруднення повітря

1.

Викиди забруднюючих речовин (сірчистий газ, двоокис азоту і окисів азоту, аміак), мг/м3

Натурні заміри та розрахункові данні забруднення на межах санітарно-захисної зони суб’єкту господарювання.

Водні ресурси

2.

Обсяги забору та використання свіжої води, м3/рік

Облікові (форми обліку) та звітні (форма 2ТП водгосп) дані суб’єкту господарювання.

3.

Якість забору свіжої води, мг/л

Дані досліджень якісного складу води питного водопостачання суб’єкту господарювання.

4.

Обсяги скидання каналізаційних вод, м3/рік

Облікові (форми обліку) та звітні (форма 2ТП водгосп) дані суб’єкту господарювання.

5.

Обсяги скидання дощових вод, м3/рік

Облікові (форми обліку) та звітні (форма 2ТП водгосп) дані суб’єкту господарювання.

6.

Якість стічних вод, мг/л

Дані гранично допустимих скидів забруднюючих речовин та досліджень якості стічних вод, періодичність досліджень встановлюється суб’єктом господарювання.

Енергетика

7.

Споживання енергоресурсів суб’єктом господарювання

Облікові та звітні дані суб’єктів господарювання.

Зелені насадження

8.

Поверхня зелених зон (%, га на душу населення)

Дані суб’єктів господарювання.

Відходи

9.

Обсяги утворення твердих побутових відходів (ТПВ), тонн/рік

Облікові та звітні дані суб’єкту господарювання.

10.

Обсяги утворення промислових відходів, тонн/рік

Облікові та звітні дані суб’єкту господарювання.

11.

Обсяги постачання промислових відходів на утилізацію та видалення, тонн/рік

Облікові та звітні дані суб’єкту господарювання.

       

10.  Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)

      Транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, відсутні.

11.  Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію

Замовник детального плану території на земельну ділянку площею 11,4288 га (кадастровий номер 3221287001:01:012:0001) для здійснення реконструкції майнового комплексу ПАТ «ППР Броварський» для виробництва 4500 тон м’яса індички в рік у с. Рожівка Броварського району Київської області – Рожівська сільська рада.

Розроблення детального плану території на земельну ділянку здійснювалось у відповідності до:

- нормативно-правових актів України у сфері містобудування та архітектури, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДСТУ Б Б.1.1-17 2013 «Умовні позначення графічних документів містобудівної документації»;

- нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, щодо розроблення, збереження і тиражування містобудівної документації.

З метою захисту довкілля встановлено нормативні планувальні обмеження відносно ряду об’єктів, розташованих на території суб’єкта господарювання, які в тій чи іншій мірі здійснюють негативний вплив на довкілля або ж самі потребують захисту.

Транскордонний вплив від планованої діяльності на довкілля відсутній.

Негативного впливу на повітряне, геологічне середовища, ґрунти, рослинний та тваринний світ, кліматичні і мікрокліматичні умови району, техногенне та соціальне середовища під час реалізації проектованих об’єктів не передбачається.

Необхідно здійснювати постійний моніторинг за станом атмосферного повітря, якості стічних вод а також контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму із залученням на договірній основі акредитованої лабораторії відповідних установ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.  додатки

 




 

adm Copyright © 2011 КАЛИНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ